Бібліотечний ентузіазм

Нехай мене після публікації закидають гнилими помідорами (яйцями і т.д.), але я, після такої досить несерейозної перерви у півтори року, вирішила повернутись до свого блога.

Скажу по правді, за цей досить довгий відпочинок у мене як в професійному, так і особистому житті сталося багато різних цікавих (і не дуже) подій. Звичайно, згадуючи свій перший відносно серйозний пост у блозі, розумію, що навіть два роки назад я досить по - дитячому проявляла максималізм до деяких речей. Тепер я поступила б по-іншому і, напевно, про окремі речі говорила/писала б не так відверто чи емоційно. 

Повернення блудного бібліотекаря...

Дорогі мої... Давненько я "листала" сторінки свого блогу... Та щось то часу не було, то руки не доходили до клавіатури, але більшість не було натхнення. Чомусь постійно здавалось, що немає про що й написати. І здається наче нічого особливого не відбулось, щоб комусь розповідати.

Літня новела

 Якось на днях я "мандрувала" у потаємних папочках в своєму комп'ютері і зовсім випадково натрапила на твір своєї сестри Раї. Років 4 назад вона, навчаючись в професійному училищі, написала невеличку новелу. До того у неї був таємний зошит, де вона тихцем писала вірші, прози вона не використовувала.

Письменницькі гостини-2 або Зустріч з Сергієм Гридіним

Продовжуючи акцію «Письменницький маршрут», 5 червня  до моєї бібліотеки  завітав ще один непересічний гість - дитячий письменник Сергій Гридін з міста Здолбунів Рівненської обл.

"Я хотіла бути щасливою..." або мої враження від прочитаної книги

Думаю, не одна дівчина чула схвальні відгуки про свою зовнішність, про красу (в тому числі і я). Багато хто сприймає це як звичайну річ, хтось ходить задоволений і красиві фрази стали буденними. Але ні одна і з нас не задумувалась про те, що ми робили б, коли були б іншими і наша зовнішність нас не рятувала. Що було б тоді?..